Розношенське, село, Голованівський р. (Ульянівський р.), Кіровоградська обл, Україна

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
2
29%
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
3
43%
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
2
29%
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 7

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Розношенське ,село,Ульянівський р-н,Кіровоградська обл.,Україна

Повідомлення АннА »

D_i_V_a писав:
Сивий писав:При РІ Балтський повіт Подільська губернія.
Кіровограду вже більше немає, є Кропивницький...
Ульянівськ тепер Благовіщенськ...
То нове територіальне підпорядкування буде

Розношенське, село, Благовіщенський р-н, Кропивницька обл. ;)
Сьогодні - це Голованівський район Благовіщенська громада

З вікіпедії
Розно́шенське — село в Благовіщенській громаді Голованівського району Кіровоградської області України. Населення становить 998 осіб.
Історія села
Територія Ульянівського району була заселена здавна, про що свідчать археологічні знахідки, які датуються пізнім палеолітом. На цій землі панували кімерійці, скіфи, сармати, готи, гуни, обри, хозари, печеніги. Внаслідок запеклої боротьби слов'ян з печенігами землі сучасного Благовіщенського району були приєднані до Київської Русі (сер. X ст.). Під час експансії половецьких ханів територія сучасного Ульянівського району ввійшла до половецького ханства, яке у другій половині XII ст. хан Кончак перетворив у могутню державу. У XIV ст. ці землі підпали під владу Литви, а у XVI ст. були захоплені Польщею.
Село Розношенці розташоване на берегах річки Нетеки, яка впадає в Південний Буг. В ті далекі часи до південних поселень України, через малозаселені місця цього краю, неподалік пролягав знаменитий чумацький шлях. Стомлені далекою дорогою, сюди часто завертали чумаки перепочити, обміняти різні речі на харчі. Біля холодного джерела відбувався обмін речами. Старожили розповідали, що першим біля джерела оселився Сура, пізніше існував Сурівський хутір. Згодом його заселяли жителі із села, і він простягався аж до самого лісу по обидва береги річки. Там селянам жилося вільніше, але часто на хутори з лісу нападали злодії і траплялися жертви. Живучи щоденно в тривозі, жителі хутора тікали у село, залишаючи свої оселі. Та навіть у перші роки радянської влади цей хутір ще існував.
Частина жителів, які заселяли цей хутір, була остаточно відірвана від Розношенців. І лише у 1936 року хутір було ліквідовано, а всіх його жителів перемістили у село. Достовірних даних про перших поселенців, а також і про заснування самого села немає. За розповідями старожилів можна судити, що село Розношенці виникло наприкінці XVII ст. — на початку XVIII ст. на землях польського магната Потоцького. Першими поселенцями були Бойки-Бойчуки, переселенці із Західної України та втікачі від польської шляхти та панського гніту. Село носить назву від перших поселенців, які займалися розношенням та збиранням поміщицької податі з селян. З архівних даних відомо, що у 1820 році село Розношенці входило до Подольської губернії і землі належали до володіння Мечислава Потоцького. У 1861 році село входило до Балтського уєзду, Даниловобалківської волості.
У центрі села височіла церква, яка була збудована на гроші графа Потоцького. Розповідають, що купол цієї церкви, яка знаходилась на найвищій точці у селі, було видно з навколишніх сіл та навіть із Первомайська. На жаль, у роки радянської влади її було знищено.
Першу церкву було побудовано в період 1767—1774 рр. за допомоги Михаіла Закревського, який був «осадчим той слободи» (засновником села) та присвячений на честь св. Архестратига Михаїла. У 1854 році було добудовано два придела та дерев'яна дзвіниця на кошти Михаїла Потоцького. Побудова нового храму розпочато у 1896 році (Е.Сецинский. 1901. Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета).
Перші записи про село можна знайти в Центральному Архіві (м. Київ)[1].
29 лютого — 1 березня 1920 року у Розношенському під час Зимового походу стояв Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР[2].
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Розношенське, село, Голованівський р. (Ульянівський р.), Кіровоградська обл, Укр

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Розношенське, Ульяновський район, Кіровоградська область
РОЗНОШЕНСЬКЕ — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Нетеці (притока Південного Бугу), за 13 км на схід від районного центру і за 3 км від залізничної станції Голованівськ. Населення — 1665 чоловік.
У селі розміщена центральна садиба колгоспу .ім. Калініна, за яким закріплено 2988 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 2895 га орної землі. Господарство спеціалізується на виробництві свинини. Розвинуте також хліборобство, у якому переважає вирощування озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків. З допоміжних підприємств діють млин і олійня. За високі врожаї зернових (по 45,3 цнт з га) у 1970 році колгосп нагороджений перехідним Червоним прапором Ради Міністрів УРСР, Президії Верховної Ради УРСР і Укрпрофради. 31 чоловіка відзначено орденами і медалями. Ордена Леніна удостоєні ланкова Н. П. Капітанчук і бригадир рільничої бригади П. М. Новицький, ордена Жовтневої Революції — голова колгоспу Г. Я. Буран. Бригадиру тракторної бригади С. О. Чорнобаю присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
У середній школі навчаються 249 дітей, працюють 23 вчителі. Є клуб, бібліотека з фондом 12,8 тис. книг, медпункт, дитячі ясла, 4 магазини, побутова майстерня, поштове відділення.
45 комуністів і 105 членів ВЛКСМ об’єднані у 2 партійних і 2 комсомольських організаціях.
Село засноване у другій половині XVIII ст. селянами-втікачами із Західної України.
Радянську владу в Розношенському встановлено в лютому 1918 року.
На фронтах Великої Вітчизняної війни билися проти гітлерівців 484 жителі села, 200 з них загинули, 204 нагороджені орденами й медалями. У селі споруджено пам’ятники невідомому солдату і загиблим воїнам-землякам. Встановлено пам’ятник В. І. Леніну.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера Р”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 16 гостей