Чорторийські, Чарторійські, Чарторийські / Чарторыйские / Czartoryscy, Czartoryski

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Чорторийські, Чарторійські, Чарторийські / Чарторыйские / Czartoryscy, Czartoryski

Повідомлення kbg_dnepr »

Чорторийські, Чарториські, Чарторійські, Чарторийські (пол. Czartoryscy, Czartoryskie) — княжий рід литовсько-руського (українського) походження, згодом повністю полонізувався, з 1433 року князі Священної Римської Імперії.

Чорторийські походили від династії правителів Великого князівства Литовського Гедиміновичів. В ХХ ст. породнилися з Бурбонами й Габсбургами.

Походження роду Чорторийських залишається дискусійним. За однією із версій родоначальник роду князь Костянтин був сином великого князя литовського Ольгерда, за іншою — його брата Коріята Гедиміновича. Василь Костянтинович відомий лише за однією згадкою у 1393 році. Ймовірно вже він володів містом Чорторийськом на Волині (від назви якого і походить родове прізвище). Сини Василя, Іван, Олександр та Михайло займали високі посади у Великому Князівстві Литовському. Михайло Васильович Чорторийський (пом. 1478/1489) володів замком у містечку Клевань та був намісником Брацлавщини (1463) і боровся з татарами.

Після Люблінської унії 1569 року, яку рід Чорторийських підтримував, вони одержали впливові позиції в польському уряді й поширили свої володіння на Волині і в Галичину.
Під час Хмельниччини Міхал Єжи (Михайло Юрій) Чорторийський (1621—1692) боровся проти повстанців.

Важливу роль відігравали Чорторийські в Речі Посполитій XVIII століття, особливо за часів королів Августа III й Станіслава Августа Понятовського, матір'ю якого була княгиня Констанція Чорторийська. Її брат, князь Олександр Август Чорторийський (1697—1782), воєвода руський, одружившись з Марією Софією Сенявською, дістав величезні маєтки згаслого роду Сенявських. Онук їх, князь Адам-Юрій Чорторийський (1770–1861) був одним з найвідоміших членів роду.

У кінці XVIII Йосиф Клеменс князь Чорторийський, стольник литовський, розгорнув широку промислову діяльність у своїх маєтках на Волині й Поділлі (мануфактура сукна, полотна, шкіряних виробів, порцеляни й фаянсу в Корці й Городниціі, поясів у Меджибожі тощо).

Вікі
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Чорторийські, Чарторійські, Чарторийські / Чарторыйские / Czartoryscy, Czartorys

Повідомлення kbg_dnepr »

Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України: науковий вісник зпроблем регіональної історії та пам’яткознавства (Науковий вісник «Межибіж») / Упр. культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької ОДА, Держ. історико-культ. заповідник «Межибіж», Хмельницька обл. орг. Нац. спілкикраєзнавців України. – Хмельницький: ПП Мельник А. А., 2016. – № 1. – 360 с.

https://www.academia.edu/29543942/%D0%9 ... view-paper
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Чорторийські, Чарторійські, Чарторийські / Чарторыйские / Czartoryscy, Czartorys

Повідомлення АннА »

ЧОРТОРИЙСЬКІ, Чарторийські — князівський рід герба "Погоня", що веде своє коріння від литов. правлячої династії Гедиміновичів. Родове гніздо, від якого утворилося прізвище, — м-ко Чорторийськ (нині с. Старий Чорторийськ Маневицького р-ну Рівнен. обл.).

Засновником фамілії до недавнього часу вважався третій син вел. кн. литов. Ольгерда Гедиміновича і рідний брат короля польс. і верховного кн. литов. Владислава II Ягайла кн. Коригайло (Костянтин), який жив у 2-й пол. 14 ст. Найновіші дослідження свідчать про те, що протопластою Ч. був сучасник Коригайла кн. Костянтин Коріятович (див. Коріятовичі). Його онуки Олександр Васильович та Іван Васильович у 1440-х рр. були серед ініціаторів та безпосередніх учасників убивства вел. кн. литов. Сигізмунда Кейстутовича, після чого молодший із братів емігрував до сусіднього Великого князівства Московського, а старший опинився в почеті волин. кн. Свидригайла Ольгердовича. У цей же час при дворі Свидригайла знайшов свій притулок ще один онук Костянтина Коріятовича кн. Михайло Васильович Ч. (п. між 1479 і 1489), нащадки якого, поділивши в 1547 спадкові володіння, започаткували на Волині дві гілки роду.

Старша гілка, представники якої до 1601 посідали давню фамільну резиденцію в Чорторийську, вигасла в серед. 17 ст. Серед її найвідоміших представників слід виділити першого волин. воєводу (1566—71) кн. Олександра Федоровича (п. 1571) та його сина, житомирського старосту (див. Староство; 1574—82) кн. Михайла Олександровича (п. 1582).

Центр. володінням молодшої гілки роду до серед. 17 ст. була Клевань. Тривалий час клеванські князі перебували в тіні слави своїх родичів князів Ч. з Чорторийська. Однак від 1620-х рр. їхні впливи на Волині поступово зростали, що було пов’язано з розбудовою кар’єри кн. Миколая-Єжи (1603—61). Секрет його успіху полягав у вдалому одруженні із княжною Ізабеллою Корецькою (1617), завдяки якому Ч. породичалися з такими впливовими магнатськими фаміліями Речі Посполитої, як Радзивілли, Калиновські, Потоцькі, Ходкевичі та ін. Після смерті 1633 швагра Яна-Кароля Корецького, що був волин. каштеляном, Миколай-Єжи, відповідно до королів. привілею, успадкував його уряд і, таким чином, посів місце в сенаті (див. Сенат у Речі Посполитій). Титул волин. каштеляна князь носив до 1654, а з цього часу й до смерті виконував функції волин. воєводи. Після кончини 1651 останнього представника роду Корецьких — князя Самуеля-Кароля — успадкував його фамільні володіння, які за розмірами значно перевищували маєтки Миколая-Єжи.

Із трьох синів волинського воєводи старший Флоріан-Казимир (1620—74) зробив блискучу церк. кар’єру. Вихованець Луцького єзуїтського колегіуму і Папського ун-ту в Римі ("collegium Romanum"), д-р теології, після повернення до Речі Посполитої (1642) він ненадовго опинився при королів. дворі. 1642—43 — віленський, із 1643 — плоцький канонік, 1650—55 — познанський, а 1655—73 — вроцлавський римо-катол. єпископ. Врешті, наприкінці 1673, у період безкоролів’я по смерті Міхала-Корибута Вишневецького, Флоріан-Казимир став гнєзненським архієпископом і примасом Речі Посполитої. Його рідні брати Міхал-Єжи на Клевані Ч. (1621—92) та Ян-Кароль на Корці Ч. (бл. 1626 — 1680) започаткували дві лінії роду, з яких перша існує до наших днів, а друга вигасла 1810.

Найвідоміші представники роду в 2-й пол. 17 — 18 ст. походили зі старшої клеванської лінії. Її засновник Міхал-Єжи на Клевані Ч. поруч із батьком посідав місце в сенаті, спочатку — як волин. каштелян (1653—57), згодом — брацлавський (1657—66), волинський (1661—81) і, врешті, сандомирський (1682—92) воєвода. Окрім цього, обіймав уряд кременецького старости (1645—53, 1688—89). Його онука Констанція (1700—59) у 1720 вийшла заміж за майбутнього краківського каштеляна Станіслава Понятовського й у шлюбі з ним народила 5-х дітей, одним з яких був Станіслав-Август Понятовський, король Речі Посполитої (1764—95).

Брат Констанції Понятовської Август-Олександер (1697—1782), рус. воєвода (1731—82) і генерал Подільських земель (1750—58), відомий як один із творців і лідерів Фамілії — політ. угруповання, яке фактично керувало Річчю Посполитою в серед. 18 ст. У 1720-х рр. безуспішно пробував відсудити у князів Сангушків право посідати маєтки Острозької ординації. Упродовж 1750-х — на поч. 1760-х рр. готував ґрунт для обрання на польс. престол свого сина Адама-Казимира (1734—1823), генерала Подільських земель (1758—94), а оскільки остаточне рішення з цього приводу ухвалювалося в Санкт-Петербурзі, встановив міцні контакти з рос. двором. Незважаючи на певні успіхи у провадженні цих переговорів, рос. імп. Катерина II врешті-решт висловилася на підтримку ін. кандидатури, а саме племінника кн. Августа-Олександера — Станіслава-Августа Понятовського.

Сином Адама-Казимира та Ізабелли з Флеммінгів був відомий польс. політ. діяч Адам-Єжи (див. А.-Є.Чарторийський; 1770—1861).

У наш час представники роду князів Ч. живуть у Великій Британії та Польщі.
ТЕСЛЕНКО Ігор Анатолійович
дата публікації: 2013 р.
Джерело-Енциклопедія Історії України (Інститут історії України НАН України)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Князівські роди”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 6 гостей